Помиї ллє, немов з відра,
повчає всіх на кожнім кроці.
Колоди ж й іншого „добра“
не бачить він у власнім оці.
Щотижня, а то й кожен день,
вдягає чергову личину.
Ущербний чи тупий, як пень?
А може жде нового чину?
Його ти в двері, він в вікно,
загидить все подібно слизу.
Бо по природі він лайно,
тому й без мила в гузно влізе.
27.10.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116102704711
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697137
Рубрика:
дата надходження 28.10.2016
автор: Олександр Мачула