Я дівка з села, того не ганьблюся!
Дуже вжем стара, над собов смівуся.
На танці пуйду фрайира глядаті,
І вшоткі хлопці будуть цілуваті.
Вшиткі фраєри вже ся поженилі,
Колись Відочку у кіно водилі.
Дали мі мітлу, клуб позамітаті.
Де є музика? Ці прийде хтось граті?
Де є сужений? Йши ся вун не вродив!
Місяць очима за мнов водив, водив.
Я дівка сільська, всю роботу знаву!
До обіду сплю! А потом співаву.
Вечором пуйду глядаті фрайира!
Розбилам вчора нарас три глядила!
Вірити мені, скля то мі лічити?
Йой, ці ся оддам? Ці самуй мі житі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696921
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2016
автор: Відочка Вансель