Подивися вперед


Подивися  вперед,  бачиш  хвиля  палена,
І  по  небу  хмаринки  поплили  у  далеч.
А  під  ними  земля,  в  небеса  окаймлена,
І  ховається  в  обрії  синьому  Галич.

Здійнялись  до  гори  чорні  вежі  і  вишки,
Вбиті  в  землю  давно  заіржавлені  палі.
І  забулось  уже  як  пра  діди  опришки,
Тут  ціляли  в  панів  із  своїх  самопалів.

І  ще  може  колись,  як  буде  в  тім  потреба,
На  святій  цій  землі,  де  ти  змалечку  ріс,
Знов  пра  діди  зійдуть  по  драбині  із  неба,
І  піднімуть  ще  раз  заіржавлений  кріс.

2015р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696900
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.10.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський