Не падай духом у вітрах холодних,
Так легко опустити погляд свій.
Печаль за чимось сильно в серці стогне,
Як жаль що все життя іде у ній...
Чи у твоїй душі найглибші рани?
Чи ти один з проблемами чудак?
Говориш, що у людях все погано,
Коли багато і в тобі не так...
Ти спробуй швидше мить скрутну забути,
І не показуй всім, бо світ такий -
Тебе не будуть часто чути люди,
Адже кому потрібний біль чужий?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696895
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.10.2016
автор: Сова