Приходить час, коли твій шлях пізнання
Дійде до перехрестя двох доріг –
І знаєш, що настане мить прощання
З одним із двох супутників твоїх.
Один із них наповнив душу світом
І гордість власну ставить понад все,
Складає гнівні вірші московітам
І вусами козацькими трясе.
А інший теж-таки з вусами
І теж народу вірний патріот,
Та ходить лише Божими стежками,
А отже – вірний істини оплот.
Не зможеш ти сидіти вічно
На двох неспарених стільцях,
Бо це для Господа – цинічно
Забитий в Його серце цвях.
Адже Він є Господь ревнивий
До кожного з людських сердець:
За кожен вчинок твій зрадливий
Спитає на суді Отець.
30.03.2016
[i]"2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей".[/i] - Вихід, 20 розділ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2016
автор: ПВО