Два літа гарячих і дві теплих весни
Пропливли, як збентежені птиці...
Часто, сину, приходиш у сни,
І я дихаю ними щомиті.
Дві зими відгуляли свій буревій
На моїй Україні рідній...
Я цілую твій погдяд з пухнастих вій,
Тихий смуток в усмішці тендітній.
За два роки ти майже дорослим став,
Вже доросліші думи і погляд.
Я найбільше чекаю,щоб день той настав,
Щоби мав, як усі, мамин догляд.
Відлітало в танку жовте листя з дощем,
Що дві осені нам дарувало,
Від розлуки, мій сину,таки- не втечем,
Лиш терпіння і віри, щоб стало.
Я цілую тебе сотні тисяч разів,
Не сумуй, мій русявий сину,
Дав би Бог, щоб не стало на світі часів,
Коли мати лишає дитину.
Від гріху збережи, добрий Боже, і бід,
Заступи і помилуй, Пречисто,
Ти, як Мати Свята,- вбережи, захисти,
Бо любов Твоя вічна і чиста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696560
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.10.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова