Хай нині замовкнуть всі лорди,
Коли із світом говорить поет...
Бо в серці лунають акорди -
Слова,.. як іскри з небесних комет.
Лиш Бог зна,.. що твориться в серці,
Коли істина креше там іскри...
В незримому тому люстерці,
Де небесні танцюють регістри...
Напевне так треба у світі,
Щоб слово Правда стало кристалом,..
Бо правда сьогодні в лахмітті,.. -
Наша совість зіткнулась з "металом".
Люди згубили розум і ціль,
Їх цікавлять лиш влада та гроші.
В їхніх душах буяє лиш цвіль -
Атомна смерть в гнилім макінтоші...
P. S.
А до страшної прірви лиш крок,
Де пропадуть всі гроші... і наші мрії.
Та людство не вчить вічний урок...
... От і сохнуть від жаху наші надії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696529
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2016
автор: Д З В О Н А Р