Образа

Стояв  хлопчина,  зовсім  молодий,
У  чорних  кучерях  і  сиві  засріблились.
Зазнав  уже  він  горя  та  біди,
Бо  ж  захищав  свою  він  Батьківщину.

Хоч  бачив,  як  загинув  командир,
Та  від  безвиході  кусав  до  крові  губи,
Бо  ж  не  вдалось  йому  допомогти.
Війна  ще  не  одне  життя  загубить.

Йшла  нафарбована  одна  "мадмуазель"
І  погляд  кинула  на  нього,  мов  гранату,
Та  й  запитала  взяв  він  фарбу  де
Таку  яскраву,  модну  і  багату.

Слова  "застрягли"  в  горлі  юнака,
Не  зміг  нічого  він  їй  відповісти.
І  віддалялася  хода  її  легка,
Та  й  він  пішов  подалі  з  цього  місця.

Не  зрозуміла  дама,  що  вона
Образила  захисника  Вітчизни.
"Подарувала"  сивих  фарб  війна
Ще  багатьом  солдата  побратимам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696411
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський