Я знаю, світло зійде ізгори
І рідна моя мати Україна
Хустину чорну здійме з голови
І сум на радість в серці перемінить.
Я знаю, засіватимуть поля,
Роститимуть ліси, сади і квіти.
Й де кров’ю упивалася земля,
Сміятимуться, бігаючи, діти.
Я знаю, правда вилізе з мішка,
Як гостре шило, хай ховають – всує!
І янгол перемогу із ріжка
З небес просурмить - світ увесь почує.
Вдягнеться Мати в князівське вбрання,
Як нічка зоре-місячна у тишу.
У моді буде чистка і прання.
На сотні років щастя Бог розпише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696244
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)