***********************
Міркуємо часто про Завтра, про день, що гряде,
Про рік, що настане, його чарівну таємницю,
А краще б - припасти до чаші, налитої вщерть, -
Її простягає Життя, щоб сьогодні напиться.
Спиваю із чаші цієї, що часом гірка,
Чи хмелем п'янить той медово-просвітлений трунок...
Допоки ми поряд,- твоя із моєю рука,
І квіти не в'януть, і твій зігріва поцілунок...
А навіть якщо і немає тебе - то Життя,
Що кожному Долю дарує, мабуть, справедливо.
Самотність свою переллю у палкі почуття,
Чекатиму завжди і вірити буду у диво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696235
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Світла (Імашева Світлана)