Колишу тишу…
Може, скажеш, ні?
Чи я тобі складатиму екзамен?
А чи пройду цей тест на сни земні?
Колишу тишу…
ти гадаєш, камінь
У мене в грудях?
Ні! то сталактит
Горить, пече із допотопних весен…
Найтонший порух тектонічних плит -
Все ближче, ближче
до моїх черешень,
Ромашок, рутки, афинів…
Смакуй
Який завгодно із нових релаксів
(а хочеш в замку Дракули ночуй
Всього за десять,
чи за двадцять баксів)
Бо набирає
Обертів земля,
Картинки йдуть розпливчасті, картаті -
Все швидше… швидше! швидше!!! ось і я -
Готична мавка
в атласному платті…
Бо розгубились
Зорі в бур”яні
Обіч шляхів, освячуючи нішу
Світів, де ти всміхаєшся мені
Так ніжно-ніжно…
я ж - колишу тишу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2016
автор: гостя