Прийняти все: і тепле, і холодне,
і, те, що ранить, й що вбиває - теж.
З життя не викидати - жодне, жодне!
Страждати і радіти до безмеж...
І хай рубці, немов німі троянди,
а інколи, як хижі блискавки.
Прийняти все і не шукати ради,
нерідко тої - з чорної руки.
Бо все у світі має ціль і требу.
Бо це - не наше, звищене від нас.
Прийняти все і дякувати Небу
і за життя нове, й за парастас...
20.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696004
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.10.2016
автор: Леся Геник