НЕ МОЖНА НЕБО ОБІЙНЯТИ

Не  можна  небо  обійняти,  
Щоб  прихилити  до  грудей.
Та  можна  землю  цілувати,  
Що  цих  народжує  людей!
Немає  слів,  щоб  підібрати
Та  передати  почуття,
До  тих,  хто  в  руки  автомати,
Взяв,  захищаючи  життя.
Хто  смертю  смерть  здолав,  щоб  діти
Могли  дивитись  мирні  сни.
Життя  любити  треба  вміти,
Щоб  не  втікати  від  війни.
І  смерті  дивлячись  у  вічі,
Життя  любити  понад  все.
Скупі  молитви  чоловічі
За  стилем  схожі  на  Есе.  
В  очах  душа,  як  на  долоні,
Цю  велич  духу  не  здолати.
Віддаймо  шану  їм  в  поклоні,
Тим,  хто  вступав  у  добробати…

20.10.2016  р.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695895
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: Мирослав Вересюк