Я маю скарб.
Що дорожчий за все золото на світі.
Я маю донечку.
Найкращу, наймилішу.
Вона в думках моїх
І в день і ніч.
Я так люблю свою дитину!
Якщо б могла їй притулила сонце!
Для нею на небі,
Позбирала всі зірки.
Нам наші діти...
Як схід сонця вранці,
Яке зростає в новий день.
Вони для нас батьків,
Як квіти,
Коли милуєшся радіють очі.
І голос їх для нас,
Струмок джерельної води.
Коли їм добре...
Нам добре двічі.
Коли їм зле,
Ми плачемо за двох.
Для нас батьків важливо!
Щоб наші діти,
В житті як менше знали
Смутку і біди.
Щоб жили під блакитним мирним небом.
І сонце ясно їм світило,
Як путівник завжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695878
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: Ангеліна Гай