Як у котельні затухає газ,
То значить все… Бо він не може тліти…
Так і вогонь душі коли погас,
Йому, повірте, більше не горіти.
***
Коли в печі виблискує вогонь
Язиком ніжно лиже піднебіння,
Тепло я чую в дотику долонь,
Немов по ночах птаха голосіння.
***
Наше життя, немов старе взуття,
Хоч кремом маж, та видно, що не нове.
Таке життя, таке земне життя,
Настане час – пора змінить підкови…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695722
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: Віталій Назарук