За мотивами казки Івана Франка
Історія давня, вже пилом вся вкрита,
Але нагадаю - жив якось Микита.
Хитрющим пройдисвітом змалечку ріс,
На різні шахрайства був здатний цей лис.
Та якось рудий потрапив в халепу:
В селі всі хорти позривалися з цепу.
Забіг на подвір'я заскочив у бочку,
Сидить і благає у смерті відсрочку.
І от пощастило, загроза минула.
Ба, навіть удача йому підморгнула
Та ще і дарунок йому піднесла,
Сім'я маляра на подвір'ї жила.
Коли за хортами вляглася пилюка,
Із бочки вже вилізла дивна звірюка.
Тварина і справді якась колоритна,
Була шерсть звичайна, а стала блакитна.
В очах у Микити шалений є блиск,
З історії хоче отримати зиск.
Себе за диковину видати хоче,
Подався до лісу всім звірям на очі.
Погляньте лише на цього лихваря,
Він видати прагне себе за царя.
Посланець небес, його слово закон,
Сказав і спокійно усівся на трон.
Малі і велики схилились в поклоні,
Бо здавна боялись того хто в короні.
Не знаючи лиха зажив цей Микита,
Дарунками в нього галявина вкрита.
Несуть йому вдень і вночі до світання,
Не треба вже більше йому полювання.
Дурисвітом став, знахабнів, вередує.
А хто мені пишну гулянку влаштує?
Той стане для мене рідніший за брата!
І кинулись звірі йому догоджати.
Зібралися хором, виводили оду:
Про розум, про силу і звісно про вроду.
Крутилися поряд гарненькі лисички,
Інстинкти прокинулись, давнії звички.
Микита наш завсім уже захмелів
Та раптом по їхньому задзявкотів.
Почувши те "піддані" лиса впізнали
І прямо на троні його розірвли.
Не встигли отямитись - інший піжон,
Вже хоче вмоститись на звільнений трон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695707
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 20.10.2016
автор: Ірин Ка