###

вісім  безкінечних    ледь  дихаючих  тижнів
мокрих  як  осіннє  лисття  вогке  наче  хтось  облив
сльозами  горя  може  щастя    може  не  любив
тієї  осені  багряної    рваної  на  клаптики  листів

вісім  танців  на  згорілих  меблях  під  декламацію
ледь  згаданих  віршів,  прілих  як  смак  сирих  грибів
отруєних  спогадів  мереживом  із  розпеченого  воску
голосами  Іздрика  і  Бродського  осілими  м'якотю  на  дні


на  вісім  помаранчевих  скибок  гарбуза
розверзлася  душа    і  покотилася  хмільна  й  блажена  
землею  і  бадиллям    притрушувати  біль
заливаючись  хмільним  та  просячи  у  неба  воскресіння

як  Балконський  захлинаючись  у  нім  пізнати
 вісім  може    й  вісімсот  богів  (наврядче  він  один)
вогні  та  іскри  узріти  крізь  тумани  вузлуватих  істин
ледь  дихаючих  тижнів  безкінечних  як  їх  не  крути

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695300
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2016
автор: Ковила