Скінчилось кохання... Буває...
Чому ж-бо сумую?.. Пустіть!-
Я римами порозкидаю
Слова непотрібно-пусті.
Я зважую (ні, не зважаю...)
Цю важкість у серці. Пройшло...
В майбутнє своє від"їжджаю
З кохання всім бідам назло...
І спомин- мені допомога
(Доїдеш- за опис засядь!..)
...Містично обабіч дороги
Фантоми бігбордів висять,
І кличуть мерщій завітати
В секс-шопи нових почуттів
Коханням пограти... Та ґрати
Мене не пускають оті-
Картини під назвою "Спомин
Того, що уже відійшло"...
І оmen, майбутнього оmеn
Неначе минулого клон,
У дзеркалі заднього виду
Тебе намалює нову.
Оце загальмую і вийду...
Бо поки кохаю- живу.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116101705579
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2016
автор: Серго Сокольник