Простий я виходець з народу,
Пишу про все, що на душі.
Не завжди змінюю погоду,
Все ж кожен вірш життя рушій.
Хатина, стежка і кохання,
Роса, могили і батьки,
Зоря вечірня – зірка рання,
До крові збиті кулаки.
Це все у віршах і ще трохи…
В яких є радість, щастя, біль.
Крики «курли» ці рідні птахи,
І вже суха на ранах сіль.
Багату мову калинову,
Що із народу я беру,
У вірш новий, немов підкову,
Гарячим словам я приб’ю.
Люблю вірші писати, друзі,
Бо кожен вірш нове несе,
Люблю життя, калину в лузі,
Та Україну над усе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694628
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2016
автор: Віталій Назарук