Очі відвела

Щоб  не  стрітись  поглядом  -
Очі  відвела,
Обпектися  спогадом
Боляче  могла  б.
У  багатті  спалено
Жовті  вже  листи
І  крапки    розставлено  -
Розвели  мости
Долі  і  на  березі
І  твоїм,  й  моїм,
Як  в  далекім  березні
Стало  мовчазним
Некохання  нашого
Шурхотіння  слів...
Згадую  навіщо  я,
Як  мене  любив?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: Радченко