Не порівнюючи з колишніми,
Бо простився з минулим повістю,
Мій образ любові всевишньої,
Руйнує кордони із совістю.
Виводить за рамки формату.
Руки тягнуться нижче талії,
Руки тягнуться обіймати,
Проектуючи всі реалії.
Проектуючи всі конструкції,
Що триматимуть біди й сповіді,
Що триматимуть у розлуці, і
Ховатимуть нас від повені.
І ховатимуть нас від холоду,
Спонукаючи до всіх ніжностей,
Спонукаючи пити голодно,
Вина слабкостей, вина цінностей.
Не порівнюючи з колишніми,
Випиваючи тебе повністю,
Проти заповідей Всевишнього,
Я грішитиму з чистою совістю.
#sb_poetry
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2016
автор: Станіслав Безмежний