Мені тебе не зрозуміти. Ні...
Мені - твоєї миті не прожити.
Не звідати й не бачити вогнів,
якими вщерть єство твоє напите.
Тобі ж не знати мого серця щем,
Тобі - себе не краяти шматками...
І не вмивати світ гірким дощем
Очей, "безжурно" всміхнених роками...
Світи оці - повік не заплести.
Світи такі подібні й геть далекі...
Як споришево й стеляться мости
у душу, то всихаються від спеки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694359
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2016
автор: Адель Станіславська