[i] Як довго ми йшли до того… 25 (тупих) років!
Нас , чоловіків, жінки вітали 23 лютого з днем
«захисника вітчизни» (чужої), а ми, чоловіки,
також тупо та учтиво вітали з днем 8 березня…
Нарешті – прозріли! Але масове прозріння – річ
небезпечна, бо отим скопом ще колись «сиганём»
в чужу нам [b]ІМПЕРІЮ ЗЛА![/b] Не станеться?...
Будьмо пильними, братове!
[youtube]https://youtu.be/rlhpi-WllkQ[/youtube]
[b][color="#1297c7"][color="#0e5c70"]Ой, як було!.. Коли в своїй державі
Не в честі ті, хто сам її боров –
Енкаведист, поганець той іржавий
Показував воякам свій норов…
В граніт прийшлося Сотню їх покласти,
Полки спалити в кресиві війни
І жертвами історію прикрасить,
Щоб мертвих і живих збулися сни!..
…Покрови день удвічі в нас святковий –
Пом’янемо і грішних, і святих…
Та не настав ще час, коли підкову
Приб’єм як символ на хатах нових…
Ще нечисть нам належить випхать з хати,
Та підмести підлогу від загроз…
Ще клопіт із «братами» будем мати,
Щоб не було удома «братських» гроз.
А виметемо – заживемо мирно
З тими, хто шанувати буде нас –
За нами правда, сила, мірт і миро:
Гряде час Водолія – злата час![/color][/color][/b]
© Олекса Удайко - 14.10.2016
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694320
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2016
автор: Олекса Удайко