відверто… (ф, упп)

…відверто?    Поцілунки  -  міражі,  
що  осінь  в  мріях  пензлем  змалювала,
і  золото  -  тьмяніє  у  іржі,
хоча  і  золота  у  цій  порі  немало…

Відверто?  Міражі  -  передчуття,
що  розтривожать  нині  наші  лона,
із  глибини  дістануть  почуття,
які  не  сміє  мовить  навіть  слово…

Зима?  Але  в  законнім  праві  прав  
після  зими  -  весна  прийде,  забава,
і  те,  що  сум  зібрав  в  іржу  забрал,  
опісля  зим  рвоне,  рвоне  з  анклава…

І  тая  повінь  -  водами  із  злив  
торкне,  і  роздратує  серце  Музи…
І  ми  з  тобою  -  здвоєний  мейнстрим,
співатимемо,  як  співав  Карузо…

А  нині  -  осінь…Сипле  в  очі  дощ,
і  в  душу  наплював  осінній  вітер...
На  щастя  ми  -  адепти,  та  не  площ,
а  ритмів  тих,  що  нам  дарують  світло…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694276
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2016
автор: norma Ardeko