Я буду тонути…

Я  буду  вічно  і  тихо  тонути
в  очах  бездонно-блакитних  твоїх.
І  за́вжди  я  буду  нестерпно  хотіти
вуст  ніжних  мед  смакувати  щосил.

Я  ли́шусь  навік  божевільним,
якщо  це  дозволить  тебе  розуміть.  
Назавжди  я  стану  безглуздим,
аби  глибину  твоїх  дум  осягнуть.

Невпинно  буду  дякувати  долі  я,
що  в  день  осінній  поєднала  нас,
і  нарікати  буду  я  щодня,
що  розділяє  простір  нас  і  час.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2016
автор: Мозговий