Здається, що на правильному шляху,
Що я іду по вірній стежкі.
Та не очікував я, що на ній,
Зустріну так багато підлості й брехні.
Мене оточує ілюзія життя,
Від якої не знаходжу вороття.
Це були не любов, не почуття,
Це була ідеальна ілюзія.
Коли я намагаюсь зрозуміти це,
То мене охоплює контузія.
Не розумію чому такі бездушні люди,
Ще й сунуть свого носа всюди?
Використовують мене усе життя,
З'їдають мою душу до самого кінця.
Якщо так буде далі йти,
То я не буду ласку дарувати.
Замкнуся знову сам в собі
І заростуть шляхи мої тернами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2016
автор: LiBeRtInA