От, захотілось поділитися: слова з книги Премудрості.
Цілий світ для Тебе – як маленька гирка на терезах,
як крапля роси, що спадає ранком на землю.
Усіх шкодуєш,
бо для Тебе усе можливе,
не затримуєш зір на гріхах їхніх,
аби дати їм можливість до навернення.
Любиш усе, що існує,
не гидуєш жодним своїм ділом,
бо якби ненавидів котресь із них, то не створив би його.
Чи ж могло би щось бути, якби того не хотів?
Як же щось би лишилося, якби не покликав того до існування?
Дбаєш про все, бо все належить Тобі,
Владико, Друже життя!
Твій безсмертний дух проникає усе.
Тому лагідно караєш тих, що падають,
застерігаєш докорами сумління, коли грішать,
аби залишили зло і увірували в Тебе, Господи.
Прем. 11/22 – 12/2
На четвертому десятку натрапити в Писанні на [i]такі[/i] слова! (Втім, у Синодальному перекладі цієї книги немає; не знаю, чи є у якихось українських перекладах. Взагалі, кепською є справа із перекладами Писання на теренах колишньої Імперії...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2016
автор: Анно Доміні