Бабине літо мережки снує ,
Так прозоро , легенько , красиво,
Ліс аж багряним до сонця стає,
Не осінь , а справжнєє диво!
А ранки осінні вже морозні такі,
До золота й срібло додали,
А грона калини солодкі й терпкі ,
Усю цю красу увінчали.
У багрянім вінку моя рідна земля,
Увібралась ,немов до Причастя,
Хай Покрова Свята омофором своїм,
Нас покриє від бід і нещастя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2016
автор: Калинонька