Горить жовтаво осінь
Розкидаючи всюди багрянцем
А очі мружить просинь
Заливає лице рум’янцем
Знайома віддавна стежка
Задуманий чимось парк
А листя немов мережка
Вистелює кожному шлях
І хай не турбують печалі
Хай забудеться їхня тінь
Ця осінь все мчить у далі
Залишаючи спогад видінь
А я прийду уже не вперше
І розвію увесь твій страх
Доторкнусь теплотою серця
І залишусь слідом на устах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2016
автор: Ольга Федорончук