Самотність… Осінь… Порожнеча,
в кишенях вітер й на подвір’ї…
Почуття мої мов мокрі речі,
що висохнуть не можуть. Сірі
дні одноманітні в’їлись в шкіру…
Я корінням вростаю у землю,
скидати листя буду, але вірю,
що зміняться колись пастелі…
Рятує тиша лише в самоті,
і музика, що б’ється в венах лісу…
Осінні дні мені давно не ті,
ховаю душу в скверах міста…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2016
автор: Матвійчук