Відтінків чорного – у болю не злічити,
І ям від вибухів, і спалену стерню.
Життя – розбиті, всупереч молитвам.
То за гріхи ми вносимо платню?
Відтінки чорного – в зіницях вдів і сиріт,
У ненароджених, чи втрачених дітей,
Вони серця пронизують навиліт,
Як символ невблаганності смертей.
ЛД
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Оксана Дністран