****
Якби довелось вам лишити цей світ
Не так, своєчасно, а швидко, раптово -
Для себе картину на мить уявіть:
Останній ваш подих. І думку. І слово.
Чи можна торкнутися рідних долонь?
Чи тане в очах світанкове проміння?
Душа, розриваюче власне коріння,
Промацує шлях із натомлених скронь...
Скажіть, чи жалкуєте ви, чи щасливі?
Квітник полишаєте нині, чи попіл?
Важливо одне: щоб упевнені кроки
Лишались завжди
на засіяній ниві.
24.04.15. , (12:44)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692709
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2016
автор: М. Завгородній