Не останнє слово.
Забуду всіх. Нехай живуть як знають:
Самі собі, з собою і в собі.
Але настане мить і спокій райський
Огорне нас в тунелі крізь пітьму,
Й минуть усі тривоги і бажання
І буде мир в душі вже наяву.
І там, де ми вже на людей не схожі,
Де біль минув й тугу не оберу,
Де зради не побачиш в перехожих,
Я Сонця диск, як друга, обніму.
2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2016
автор: Лєна Дадукевич