Горобинне щастя

Жовтоока  осінь
додає  у  каву
серпанкову  просінь
та  кумедні  барви.

На  сріблястій  ковдрі
павутиння  впало,
ллє  як  із  безодні
з  неба  дощ  зухвало.

Листя  неавагомі
ще  летять  додолу,
та  цілує  вітер
горобину  голу.

Горобинне  щастя
віднесуть  лелеки,
в  осені  запястя
в  золотих  браслетах.

Як  рубін  рясніє
горобин  намисто,
знову  багряніє
осінь  золотиста.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692669
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.10.2016
автор: Ниро Вульф