Сумні лише я пам‘ятаю очі
та виразний овал твого обличчя.
Зізнаюсь чесно – ти не снилася щоночі
і в моїм серці не палали свічі.
Дівча неповнолітнє після школи
і майже офіцер, юрист з дипломом.
Постійно ти крутилася навколо,
а я збагнуть не міг – усе те чо́му?!
Нас познайомив волейбол і спорт-площадка,
крім спорту нас нічого не єднало.
Можливо в тому крилася розгадка,
що цих взаємин було тобі мало.
Я пам‘ятаю твій приїзд на збори
і той життєвий нам обом урок,
і нашу подорож в Сергіївку, на море,
і „Кемела“ крутого цілий блок…
29.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116093000110
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692326
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2016
автор: Олександр Мачула