Ось і стала чужа

Ось  і  стала  чужа,  в  свою  осінь  мене  не  впустив.
Залишив  лиш  на  згадку  шматочок  вчорашнього  літа.
На  моїх  берегах  буйним  вітром    чи  сном  погостив,
Пригорнув  мої  трави,  й  забрав  в  мене  майже  півсвіту.

Я  у  осінь  наосліп  із  червоними  маками  йду,
Бо  на  тих  берегах  бродять  привиди  мертвого  щастя.
І  ті  маки  горну,  не  згублю  пелюстки  на  ходу  -
Так  прочанин  несе  свою  душу  на  перше  причастя.

Знову  ніч  застаю  в  безнадійнім  полоні  думок,
Ранок  жовтнем  самотнім  безглуздо  мене  зустрічає.
Налетів  буйний  вітер  –  кружляв  з  пелюстками    танок.
Я  віднині  одна.    В  мене  й  мого  півсвіту  немає…

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2016
автор: Олена Жежук