Любисток пахне де і м’ята,
Моя то рідна сторона,
Де юність, чиста і крилата,
І мріями така багата,
Все ж не повториться вона.
Кажуть, що молодим частенько
Замало мудрості бува,
Та коли поряд батько, ненька,
Не поспіхом, а помаленьку,
Прозріє юна голова.
Чи є що краще в білім світі
У снах, у мріях, наяву,
Як батько, мати й їхні діти
Живуть для того, щоб радіти,
В труді і злагоді живуть.
16.12.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692242
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)