Золото Осені

Торкаюсь  трав,  торкаюсь  вітів,
Шлю  Небесам  свої  привіти,

Дарую  Сонцю  погляд  ніжний,
Приймаю  в  Серце  скарб  безмежний.

Укрита  шатами  скарбниця,
Схилились  від  врожаю  низько

Дерева  з  цінним  подарунком,
Берези  і  Дуби  знов  струнко

Стоять,  у  Золото  вдягнувшись.
Цю  вічну  Радість  озирнувшись

Приймаю  в  чисту,  щедру  Душу,
Щоб  знов  у  Коло  Праці  рушить!

Мудра  Бджола

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691966
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.10.2016
автор: Ната Гончаренко