ЛУКАВИЙ ЛЕГІНЬ

Вбраний  легінь  за  останньою  модою  
На  всі  тридцять  два  всміхався  безлико  
Хизувався  манекенною  вродою  
Немов  казав:  «Ну  що  попалася,  рибко»

А  вона,  дівча  наївне,  молоденьке  
Дивилося  на  нього  й  боялось  навіть  кліпнути  
Воно,  мов  лілія  ніжне  й  тоненьке  
Йому  таку  за  щастя  скривдити

Бо  він  не  принц,  а  чисто  кінь  троянський  
Що  його  доля  підкинула  нещира  
Йому  не  потрібен  дух  повстанський  
Йому  близька  сліпа,  безглузда  віра

Вона  натхненно  слухала  
Його  наперед  складені  казки  
Про  майбутнє  спільне  думала  
І  що  це  гра  їй  було  невтямки

І  ось  він  веде  її  в  свої  тенета  
Мов  полюванням  задоволений  павук  
Він  не  відає,  що  за  брехню  його  колись  чека  вендета  
А  поки  Амур  поспішно  свій  ховає  лук

©  Леся  Приліпко-Руснак,  14.08.2016

http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак