Не чекаю тебе як не чекають осінь
Хоч і невтомлено в душі горить вогонь
Загублених трісок із крихт відносин
Що зрідка розбавляє алкоголь…
Від жалюгідства свого вмри,
Розбийся, впадь, лети в провалля
Облийсь бензином і згори
Та тільки не вбивайсь коханням…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2016
автор: Тарас Процик