У матерів немає болю
Бо, ставлячи дітей на ноги,
Весь час лиш жертвують собою,
Розпочинаючи з пологів…
У матерів немає серця,
Воно розділене між дітьми,
А те, що в грудях весь час б'ється,
Лиш ловить їх сердечні ритми…
У матерів немає страху,
Вона готова за дитину
Покласти голову на плаху,
Чи під меча підставить спину…
Пройшло вже майже 10 років,
Як відійшла у інший світ
Моя матуся, в вічний спокій,
Де така тиша - аж дзвенить…
Хоча б на мить
Вернути матір, обійняти,
Сказати:-« Матінко, прости,
Що заставляв тебе страждати,
Бо жив в полоні глупоти…»
Цінуйте матір за життя,
Телефонуйте, їдьте в гості…
Бо коли прийде каяття,
Тоді вже буде пізно просто…
28.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691245
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.09.2016
автор: Віктор Погуляй