Хоч небеса не мають дна,
А хмари – це лише краплини,
Громи - натягнута струна,
Клини – це крики журавлині.
Я так люблю небесну синь,
Навіть коли сміються грози,
Як в небі світить голубінь,
Коли сніги, коли морози.
Щоб було небо без грози,
Щоб посміхалися хмарини,
Краплі дощу, а не сльози,
Світились, як ультрамарини…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691186
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2016
автор: Віталій Назарук