Я буду тебе міцно обіймати
І тихо промовлять: "Не відпущу".
Замріяно в душі своїй тримати
Й ховати від холодного дощу.
Ти ангел мій, чи хочеш - охоронець?
Мене від безнадії захистив.
І у твоїм довічному полоні
Боюсь, аби лиш ти не відпустив.
Між нами були біль і вбиті мрії,
Слова, що часом важко промовлять.
Але, якщо ти поряд - я повірю,
Що зможем, як раніше ми літать.
Я знаю, час мине і все затьмарить
І будемо разом одного дня
З усмішкою тому, хто люто заздрить
Казать, що я і ти - одна сім'я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2016
автор: Марія Попова