Розпашіла, розцвіла,
Обличчя вродливе,
А була, як гусеня,
Та ще й верескливе.
В здивуванні підняла
Витончені брови:
«Нумо, нумо, дзеркала!
Чи то все розмови?»
А звідтіль, із глибини,
Назустріч йшло диво.
Шепнув ангел: «Зупинись,
Ти така красива!»
Розлетівсь на скалки час,
В дзеркалах засяяв.
Захололо серце враз:
«Невже так буває?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690951
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.09.2016
автор: Г. Король