Терраформери
Там, де тиша й вічна ніч
поєднались в пустоті,
чути всюди тиші клич
на душевній частоті.
Оживе яскравий світ
у безмежності думок,
адже лине щастя слід
оживляти там струмок.
Ринуть в той незвичний край
незвичайні чаклуни,
свій явити водограй,
давши дивом валуни.
Мрії втіливши свої,
відкривають дивосвіт,
мрії ці, мої й твої
сяють, ніби первоцвіт.
Важко вірити очам
і думки, немов міраж,
бо на заздощі царям,
оживе пустельний кряж.
Як оазис світлий мрій
серед тиші і пітьми,
дім існує мій і твій,
лиш до нього курс візьми.
Ми творці свого життя,
серед суму й небуття,
кожен день осяє нас,
кожна мить - кохання час.
Хай дивуються усі,
тій любові до краси,
яку разом зберегли
і на світ життям несли.
Віктор Цвіт 24.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2016
автор: Віктор Цвіт