Всипаний зорями твій світла прагнучий простір;
Не караванів шукає пустельник - оаз.
В кольорі ночі уява прокинутись хоче...
Швидко світає, та сон мій пустельний не згас.
Місце зупинок, напам'ять відомі маршрути -
Спеки раптовість заплутує карти доріг.
Дотиків мандри, яких ти не зможеш забути -
Так непомітно зникає маршрутність у них.
Тіло, в сипучості, кориться ніжним самумам,
Пристрасті кроки поглине гарячий пісок.
Тінь караванів вмиває заобрійним сумом -
Ми зустрічаєм світанок оазний удвох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2016
автор: Серафима Пант