Море в долоні – краще життя…
Дорога в космос, у забуття…
У забуття через страх себе́,
Миті відлуння і все мине…
Мине, як у прірву з чорних дір…
Прийде́ спочити кошлатий звір.
Звір обійме́ – відчуєш тепло…
Час не іде і ночі покров…
Ночі покров огорне крильми,
Сам в собі із думкою про "ми"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690490
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.09.2016
автор: Самотня Людина