Настирна ніч


«Іди,    іди,    проклята    ніч,
Дай    тілу    відпочити.
Ти    розумієш    в    чому    річ?    –  
Спокійно  хочу  жити.
Не    хочу    бачити    ті    сни,
Які    мені    малюєш,
Страшні,  виснажливі  вони,
А  ти  з  цього  глузуєш.
На  захист  мій  –  ось    «шах»  тобі,
Невдовзі  «мат»  поставлю:
Діждусь    суворої    зими,
На    полюс    враз    відправлю».      
Та,  звісно,  не  злякалась  ніч,
За    ранок    заховалась,
Не    зрозуміла    в    чому    річ,          
Тому    й    не  попрощалась.          



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690395
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.09.2016
автор: Г. Король