В які часи
живемо, браття, тут –
В ось цій країні,
десь колись так славній...
Куди завів нас
цей слизький маршрут,
Мов сидимо
тут на підсудній лаві.
Яка вже осінь
сіє падолист
І котрий рік
нам обіцяють щастя...
В яких краях
літає тьмяний приз
Й чому на нас
усі оці напасті?
А журавлі
так вільно йдуть в політ
І діточок
в середину, в трикутник...
Щось щемко, я
дивлюся їм у слід,
Бо сам до рідної
землі прикутий.
Тут виріс я
і серцем прикипів
До цих полів,
до річечки і степу...
Так чому ж став
щасливий лиш в вісні?
І скільки ще
душа і серце стерплять?
21.09.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690166
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.09.2016
автор: Променистий менестрель