Чи пам’ятаєш ти ті вулички,
що у венах струменем біжать
і звиваються одна між одною,
як звивини пам’яті у наших головах
А чи той дощ, що падає на бруківку,
як наші сльози розтавання та розлуки
омивають наші сірі обличчя
Львів кличе своїм позаминулим покриком,
пращурів порохом
Личаківським сумом
Та електричним струмом
між нас
Львів чекає нас
photo by команданте Че
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2016
автор: Троянда Пустелі